Написано воском: мистецтво писанки

Дізнайтеся про давній весняний обряд створення писанок — українських великодніх яєць — разом із знаною мисткинею та етнографинею Софікою Зєлик. Після презентації ви створите власну писанку, яку зможете покласти до великоднього кошика або додати до нашої інсталяції «Писанка: символ надії».

Усі матеріали та легкий фуршет із вином включено. Кількість місць обмежена — лише для дорослих. Попередня реєстрація обов’язкова.

Квитки:

45 доларів/особа

35 доларів — Annual Friend UIA

25 доларів — член UIA

Про писанку

Тисячі років тому хліборобські народи, які жили на території, що нині зветься Україною, залежали від Сонця як від джерела життя. Воно давало їм світло, зігрівало їх і допомагало вирощувати врожай. Тож не дивно, що вони шанували Сонце як одного зі своїх найважливіших богів і створювали обряди на його честь. Язичницькі весняні ритуали прославляли повернення Сонця після довгої темної зими, і скромне яйце відігравало в цих святкуваннях центральну роль. Створена за допомогою батикової техніки воскового розпису, українська великодня писанка (від слова «писати») вважалася наділеною величезною силою. Для давніх людей тримати писанку в руці означало черпати силу Сонця. Ціле яйце символізувало відродження природи, а жовток — всемогутнього бога Сонця. Писанки шанували як обереги: вони захищали родину від зла, хвороб і пожежі. Люди вірили, що за допомогою візерунків на шкаралупі можуть передавати язичницьким богам знаки пошани й благання. Коли Україна прийняла християнство у X столітті нашої ери, багато елементів язичництва увійшли до нової релігії. Відтоді писанка з весняного обряду перетворилася на символ святкування Великодня.